ІЗМАЇЛЬСЬКА КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ

Вернісаж Выставок y Ізмаїльської картинної галереї 2015 год

Вхід до галереї

Історія Ізмаїльської картинної галереї бере свій початок з 1974 року як художній відділ музею О.В. Суворова. Колекцію музею збирала і комплектувала більше 15 років ентузіаст музейної справи Емілія Миколаївна Євдокимова, нині директор музею. На базі колекції 1 серпня 1987 року згідно Наказу Міністерства культури України в Ізмаїлі відкрито картинну галерею – як філію Одеського художнього музею.

В 1994 році галерея ре організована у державний самостійний музей другої категорії обласного підпорядкування, колекція якого нараховує близько 5000 художніх творів.

З роками колекція збагачувалась. Виникла необхідність її систематизувати і вивчати. Колективом галереї проводиться послідовна науково-дослідницька робота, відкриті нові розділи музею:
- сучасне українське та російське мистецтво (живопис, графіка, скульптура);
- декоративно-ужиткове мистецтво України;
- українське та російське мистецтво XVII – XIX ст.;
- західноєвропейське мистецтво XVI – XIX ст.;
- іконопис та предмети культу XVII – XIX ст.;
- мистецтво народів Сходу.

Основу колекції складають твори мистецтва з фондів Міністерства культури України, СХ України і СРСР, Всесоюзного художньо-промислового об’єднання імені Є. Вучетича, Одеського художнього музею, Державної Третьяковської галереї, Російського музею Санкт-Петербургу, Державного Ермітажу, а також художні твори з приватних колекцій.

Художня колекція сучасного українського та російського мистецтва багата творами відомих майстрів сучасності: народного художника, лауреата державної премії України імені Т.Г. Шевченка О.О. Ковальова (авторська модель пам’ятника О.С. Пушкіну в Арроу-Парку біля Нью-Йорку); народного художника Є.В. Вучетича (бюст О.В.Суворова); академіків живопису, народних і заслужених художників О. Лопухова, С. Шишко, С. Григор’єва, М. Глущенка, Т. Яблонської, К. Ломикіна, А. Коцки, Ф. Захарова, Е. Медвецької, М. Кеслер, І. Аватині, а також роботи видатних художників-графіків: В. Касіяна, М. Дерегуса, В. Лопати, Г. Варкача та інших.

Розділ декоративно-ужиткового мистецтва складається з кераміки, килимів, вишиванок, тканин, виробів зі шкіри, металу, скла, дерева народних та заслужених майстрів декоративно-ужиткового мистецтва: Л. Жоголь, Н. Бабенко, Н. Косарєвої, А. Білик-Пошивайло, М. Галушко, І. Аполлоннова, В. Статива-Деки та інших, які знайомлять глядачів з широким спектром народного мистецтва відомих регіонів України: Опішні, Решетилівки, Косіва, Петриківки та Придунав’я. Роботи цих майстрів вражають високою художньою досконалістю, тематичною, жанровою та технічною різноманітністю.

Вхід до галереї

З Державного Російського музею м. Ленінграда до колекції надійшли портрети генералісимуса О.В. Суворова, адмірала Г.А. Спірідова, невідомих майстрів XIХ ст., а також рідкісні гравюри XVIII-XIX ст. – портрети Г. Потьомкіна, К. Воронцова, Ф. Толстого, Г. Строганова, відомих майстрів-граверів – Ф. Ієнцена, П. Бореля, і графічні листи художників-передвижників І. Шишкіна, І. Рєпіна, В. Маковського.

Одним із примітних надходжень до картинної галереї є робота „Бухта” прославленого художника-мариніста Р. Судковського – найобдарованішого учня І. Айвазовського, що була передана галереї Міністерством культури України. Безцінними є також твори, які надійшли з Одеського художнього музею.

Розділ західноєвропейського мистецтва XVI-XIX сторіч поповнився унікальними експонатами. В колекції належне місце займає ваза видатного французького майстра Є. Галлє. Вишукана ваза декорована в характерній стилістиці модерна з рельєфним зображенням квітів різноманітного кольору; дві бронзові скульптури невідомих західноєвропейських майстрів в стилі класицизму „Ранок” і „Діана”. Їх фігури пластичні, легкі, граціозні. Ці виразні по силуету і пропорціям скульптури захоплюють тонким смаком та надзвичайною майстерністю.

Не менш цінним є надходження західноєвропейської графіки XVIII-ХІХ ст. (більше 60 творів) таких відомих майстрів, як: Цукконе, Аннібаллє Карраччі, Х. Бєланже, Ф. Буше, А Пейна, Е. Фіндена та інші. Вони відтворюють у своїй тематиці найрізноманітніші сфери соціального та культурного життя Італії, Франції, Англії, Іспанії, Туреччини. Ці твори дають змогу познайомитись і прослідкувати процес розвитку гравірувального мистецтва у цих країнах і мають велике історико-культурне значення.

Насправді унікальним є зібрання старообрядних ікон. Велику допомогу у поповненні розділу давньоруського мистецтва надано Міністерством культури України - галереї було передано більше 250 ікон. Державна Третьяковська галерея передала музею старовинні ікони XVIII-XIX ст.: серед них „Покрова Пресвятої Богоматері”, написана відомим майстром І. Плотниковим у 1774 р., ікона трьохрядна „Казанська Пресвята Богородиця”, „Воскресіння Христове”, „Святий Микола Чудотворець”, кінець XVII ст. та інші.

Музей активно купував ікони у населення. У 1992 році придбана ікона „Пом’якшення злих сердець” (початок XVIІ ст.); у 1996 році – „Спас нерукотворний” (кінець XVIII ст.), яка являється перлиною музейної колекції.
Унікальним по своїй художній значимості є розділ „Мистецтво народів Сходу”: живопис на шовку відомих в’єтнамських майстрів Нгуєн Дінь Чионга, Конг Ланга; скульптура східного мудреця, виконаного в техніці різьблення по каменю, та вишукане японське панно кінця ХІХ ст., інкрустоване цінними породами дерева та перламутром.

Життєво необхідний для музею процес поповнення експонатами продовжується. Багато робіт відомого українсько - румунського художника Т. Федоренко передала в подарунок галереї його племінниця. Колекціонер В.І. Кобилінський передав музею серію робіт українських художників-графіків 50-х – 60-х років. Член Національного Союзу художників України П.П. Чакір виконав для нашого музею роботи в техніці гарячої емалі і акварелі, які розкривають багатонаціональні традиції та звичаї Придунайського краю.

Відомі художники Придунав’я М. Тарпан, І. Шишман, В. Кореньок, Р. Кобзаренко, О. Сичова, О. Кара, М. Федяєв, М. Сєднін, М. Довгаль, І. Маслій, А. Ткач, І. Коцофляк, В. Новосьолов, Д. Заєц, В. Левєнцова, М. Криуленко, В. Дудник, С. Сухинін, О. Шаронов, О. Тилилим, В. Манчук, В. Красний, Т. Мітакі, Д. Нескоромний, А. Кокалко та інші передали картинній галереї свої роботи. Ці твори значно поповнили розділ сучасного українського мистецтва художників Придунайського краю, які заклали основу бесарабської школи живопису.

Вхід до галереї

З нетерпінням чекають любителі мистецтва відкриття нових художніх виставок. Великий успіх мали персональні виставки видатних майстрів пензля: А. Щербакова, Е. Романеску, М. Греку, М. Кеслер, Л. Жоголь, Е. Кілдеску, К. Ломикіна, О. Лопухова, Л. Григорашенко, та інших, а також багаточисельні Міжнародні виставки дитячого малюнку і фотовиставки. Двері картинної галереї гостинно відкриті як для відомих художників, так і для тих, які щойно починають свій творчий шлях. Для багатьох з них персональна виставка в залах галереї стає початком їх популярності. Як від рідної пристані відправляються кораблі у велике плавання до далеких берегів, так художники-початківці відправляються в мандри до вершин творчості від причалу картинної галереї.

Вже декілька років великим святом дитячої творчості є Міжнародний конкурс бієнале “Діти Бесарабії”, який дає можливість познайомитись з кращими роботами юних талантів і оцінити їх обдарованість. Відкриття дитячих художніх виставок в залах музею стало щорічною доброю традицією.
Відомий педагог Сухомлинський казав: „Нашим дітям жити в ХХІ ст. Необхідно з раннього дитинства засіяти зернами красоти душу дитини, щоб вона стала високодуховною і гармонійною особистістю”.

Колектив картинної галереї з першого дня приділяє особливу увагу роботі з дітьми та молоддю. Вивчаючи досвід роботи музеїв США, Німеччини, Франції, Японії, Росії, Вірменії з музейної педагогіки, колектив галереї у 1988 році вводить нетрадиційні форми роботи з дітьми різного віку.

Картинна галерея сумісно з загальноосвітньою школою № 1 імені О.В. Суворова (директор Дудченко Д.І.) розробили комплексну програму „Музейна педагогіка” для роботи з дітьми молодшого та старшого шкільного віку. Згідно програми в галереї створено клуб „У світі прекрасного”, який з великим задоволенням відвідують діти, де їх приваблює чудова атмосфера музики, поезії, образотворчого мистецтва. У клубі проводяться заняття на теми: „Майстри народних промислів Придунайського краю”, „Український рушник. Символіка”, „Український живопис”, „Гутне скло майстрів України”, „Майстри декоративно-ужиткового мистецтва України і Придунайського краю” та інші.

Постійними стали уроки естетики і для вихованців дитячих садків та учнів молодших класів шкіл регіону, на яких юні відвідувачі захоплюються світом мистецтва: після екскурсії діти під акомпанемент фортепіано малюють, займаються ліпленням, ікебаною, співають улюблених пісень, а закінчуються незвичайні уроки кінофільмами з мистецтва чи улюбленими мультфільмами.

Для молоді учбових закладів і учнів старших класів в картинній галереї проводяться інтегровані уроки літератури, історії, культури та мистецтва з тематичними виставками, на яких учні та студенти приймають активну участь в учбово-виховному процесі: виступають з рефератами, читають вірші, грають на музичних інструментах, вивчають біографії видатних художників, письменників. Сумісно з музичними школами міста для них проводяться вечори і зустрічі з художниками, поетами, музикантами, театралізовані вистави, працює молодіжний клуб „Інтелект”, де молодь має можливість проявити свою обдарованість.

Синтез живопису, поезії та музики проникає в глибину душі кожної дитини. Музика лунає в залах галереї протягом дня. Діти, які доторкаються до прекрасного, понесуть цю красу в життя і поділяться нею з іншими. Цим дітям будувати нове суспільство, суспільство гармонії та краси.

Вхід до галереї

Серед ізмаїльчан та гостей міста широкою популярністю користується літературно-музична гостина „Вернісаж”, де люди не байдужі до мистецтва, знайомляться з творчістю юних аматорів, художників, поетів, композиторів, відомих артистів України. В гостиній “Вернісаж” відбувались зустрічі ізмаїльчан з відомими естрадними співаками та артистами: Ю. Багатіковим, О. Білозір, І. Дімаріним, І. Суручану, Н. Шостаковою, Р. Недашковською, диктором українського телебачення Т. Стратієнко.

В картинній галереї створено літературно-поетичне об’єднання „Дунайські хвилі”, яке постійно поповнюється молодими талантами.
Ізмаїльська картинна галерея – це музей активний, енергійний. В ньому відчутне биття часу, яке змінило обличчя музею і його творчу програму.

В 1991 р. з ініціативи директора Євдокімової Е.М. на базі картинної галереї створено студію телебачення з метою популяризації діяльності музею, всіх закладів культури, широкого охоплення населення телепрограмами не тільки м. Ізмаїла, а й усього регіону. Студія телебачення галереї разом із працівниками культури міста, Ізмаїльського району та Обласним Центром національних культур (директор Чілік Г.Г.) веде активну роботу по відродженню української національної культури та мови і багатонаціональних культур Придунайського краю.

У 1999 році за активну культурно-масову і науково-просвітницьку роботу, вагомий внесок у державну програму по духовному вихованню молоді і населення Одеська Облдержадміністрація присвоїла картинній галереї статус Обласного Центру естетичного виховання, який складається з трьох підрозділів: картинна галерея, телестудія, науково-просвітницький відділ.

Програми студії ОЦЕВ створюються з метою об’єднання представників усіх національностей, виховання справжнього патріотизму і глибокої духовності, заснованої на коріннях багатовікових національних традицій та звичаїв наших предків.
Окрім того, телебачення висвітлює суспільне, соціальне, культурне та духовне життя міського і сільського населення. Створення такого значного Центру у Придунайському краї за оцінкою Міністерства культури - унікальне явище в діяльності музейних закладів України, яке є могутнім знаряддям науково-просвітницької діяльності в роботі з населенням південного Придунайського регіону України.

Кабінет Міністрів України нагородив Почесною грамотою директора ОЦЕВ Євдокімову Е.М. за вагомий особистий внесок у розвиток українського телебачення і високий професіоналізм.

Телестудія – учасник п’яти Всеукраїнських конкурсів та шостого Міжнародного конкурсу програм регіональних телерадіоорганізацій, на яких присвоєні звання: Гран-Прі і Лауреат третього Всеукраїнського конкурсу „Україна єдина” за програму про духовний світ сучасників (Федорова І.І.); на шостому Міжнародному конкурсі: Лауреат у номінації „Цікава людина” за програму „Бессарабська мадонна” (Федорова І.І.); в міському конкурсі „Жінка року” у номінації „Культура, мистецтво та засоби масової інформації” переможці – директор ОЦЕВ Євдокімова Е.М. у 2002 і 2005 рр. та головний редактор ТБ ОЦЕВ Федорова І.І. у 2004 р.

На конкурсі Міжнародного фонду „Україна-3000” на отримання стипендії для робітників музеїв з метою якісного зростання кадрового потенціалу музейних фахівців в номінації „художні музеї” заступник директора з наукової роботи Ізмаїльської картинної галереї І.І. Федорова отримала стипендію за створення телепрограм по мистецтву і особистий внесок в розвиток музейної справи.

Ізмаїл має славну історію і протягом свого існування приваблює значну кількість людей. Окрім цього, наше місто розташовано на мальовничих берегах Дунаю, у центрі Європи і входить до європейської туристичної лінії „Від Альп до Чорного моря”. Ізмаїл став центром проведення різноманітних фестивалів та конкурсів. Гостями Ізмаїла та нашого музею є відомі діячі культури, письменники, політичні діячі, туристи з багатьох країн.

Зібрання кожного музею має особливості залежно від смаків, захоплень людей, які його формують. Перш за все, це залежить від художньої інтуїції, професіоналізму, допитливості, наполегливості щодо пошуку творів мистецтва. Збирання – копітка і важлива справа творчої людини, яка займається цією нелегкою працею. Бо від цієї людини залежить вибір того чи іншого твору, їй необхідно зрозуміти, відчути, яка картина вище по художній досконалості, характерна для свого часу, а головне – наскільки вона необхідна музею, і здатна зробити колекцію більш багатою і цікавою.

Існує легенда про подорожнього, який зустрів на своєму шляху трьох чоловіків, котрі збирали каміння. На питання, що вони роблять, один відповів: „Я перетягую каміння”. Другий тяжко зітхнув: „Я годую родину”. А третій сказав: „Я будую храм”. Емілія Миколаївна Євдокимова, подібно третьому робітнику, створила храм культури – художній музей Придунайського краю. Це дивовижна людина, віддана своїй справі, ентузіаст з великим творчим потенціалом і організаторським талантом.

Вона зуміла зібрати колектив однодумців, об’єднаних любов’ю до своєї справи. Професія музейного працівника по суті унікальна, бо вона об’єднує в собі і винахідника, і експозиціонера, і хранителя, і педагога, і екскурсовода. В невеликих музеях грані музейної діяльності зливаються воєдино. Імена заступника директора з наукової роботи Федорової І.І., наукових співробітників Т. Дурової, Н. Міцкевич, В. Бистріки, Т. Дрейчук, Т. Ліпської добре відомі в м. Ізмаїлі, бо це справжні професіонали своєї справи.

Федорова І.І.

За 30 років галерею відвідало понад 2 мільйона глядачів, відкрито 600 художніх виставок. Велику увагу цінителів мистецтва привернули виставки „Мальовнича Україна” (Спілка художників України), „Декоративно-ужиткового мистецтво майстрів України” (ДХВУ Міністерства культури України), „Південно-руська школа живопису” (Одеський художній музей), „Малюнок західноєвропейських майстрів 15-18 сторіч у гравюрі німецького гравера Престема І.Г.” (Київський музей західного та східного мистецтва), „Західноєвропейський живопис ХІХ сторіччя” (Одеський музей західноєвропейського мистецтва), „Російський живопис ІІ половини ХІХ сторіччя” (Третьяковська галерея), „Петербург гоголівського часу” (Державний Ермітаж), „Образ жінки в світовому образотворчому мистецтві” (Московський державний музей образотворчого мистецтва імені О.С. Пушкіна), „Міфи та легенди народів Південно-Східної Азії” (Московський музей народів Сходу).

З зацікавленістю та захопленням любителі мистецтва знайомляться в залах картинної галереї з шедеврами світового мистецтва з видатних колекцій відомих музеїв України, Росії, Молдови, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, країн Балтії, Італії, Німеччини, Румунії, Угорщини, Чехії, Болгарії та багатьох інших країн.

Картинна галерея є осередком просвіти і відпочинку кожної родини – Центром духовного розвитку, яка формує культурне середовище в місті та регіоні.
Художній музей – це дорогоцінний камінь в короні міста. Це дім – де зібрані безцінні скарби минулого і сьогодення, але він тільки тоді буває світлим, радісним і теплим, коли він ще й дім, де працюють люди, для яких музей – усе життя, уся любов.